• Поліцейський слід в «олімпійській прописці» на Боржаві

    Як все починалося….

    Закарпатському гірському селу Пилипець, що примикає до підніжжя  Боржавського хребта,  ще в радянські часи пророчили стати своєрідною Меккою для прихильників гірськолижних розваг. Адже саме тут планувалося зведення великого спортивного комплексу. Але з розвалом Союзу всі розмови про можливе будівництво припинилися. Друга хвиля зацікавленості цією місцевістю припала на роки керування колишнього Президента Януковича, влада якого пов’язувала з Боржавою реалізацію ідеї грандіозного національного проекту «Олімпійська надія – 2022». Втілити в життя цей проект у вигляді гірськолижного курорту на кшталт надсучасного «Буковелю» доручалось одній з французьких фірм-інвесторів.

    Та за чудовою ідеєю насправді приховувалася масштабна афера. Під виглядом виділення необхідної території для зведення слаломної траси на схилах Ґимби майже 500 земельних ділянок (а це 450 гектарів рекреаційної землі) незрозумілим чином були розпродані, точніше розкрадені. У числі перших власників виявився двоюрідний брат Владислава Каськіва, який очолював тоді Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами.

    Афера полягала в тому, що земельні ділянки рекреаційного призначення виділялися безкоштовно. Отримали їх підставні особи, кажучи сучасною слідчою термінологією, так звані «піджаки». Останні пізніше перепродали ці землі за допомогою фіктивних довіреностей фірмам «гнізда Каськіва».

    Члену Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України  2017-2018 року Олександру Пересоляку, вдалося встановити  7 фірм, які фігурують у справі про незаконну «прихватизацію» рекреаційних земель.

    Загалом, як стверджує Олександр, було приватизовано 450 га Боржавських полонин.  Детальніше про схему тут https://transkarpatia.net/transcarpathia/actual/99160-hto-stav-vlasnikom-borzhavi-ta-yak-mozhnovladc-stoyat-za-cyeyu-aferoyu.html

    Про поліцейську прописку на Боржаві…

    Нещодавно з’ясувалися й імена «земельних» сусідів Каськіва по Боржаві. Що цікаво, більшість з них мають прямий або дотичний стосунок  до керівництва закарпатської поліції.

    Так, у 2015 році тут отримала земельну ділянку (2122485200:02:002:0034) нібито для ведення особистого селянського господарства  дружина заступника начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Івана Пеняка – Лариса Пеняк.

    Одразу по сусідству «придбав» своїй дружині Антоніні ласий шматочок  мальовничого куточка Міжгірщини (2122485200:02:002:0033) ще один ТОП поліцейський чиновник, керівник Ужгородського ВП ГУНП Віталій Мацола. Володіє тут земельною ділянкою (2122485200:02:002:0027) і його тесть Антон Векерич.

    Може похизуватися «олімпійською» пропискою на Боржаві й інший поліцейський посадовець (2122485200:02:002:0047), заступник начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Закарпатській області Володимир Дьордяй.  Його дружина Тетяна є сусідкою двох попередніх поліціантів.

    А ось кілька сусідніх земельних наділів    оформлені на різних осіб, які  в цій історії виконують ймовірно роль так званих «піджаків» деяких поліцейських посадовців.

    Згідно відповіді держгеокадастру Корнєєва Наталія Василівна отримала земельну ділянку кадастровий номер 2122485200:02:002:0032 разом із «поліцейською родиною».

    Напрошується резонне запитання, яке відношення мають дружини закарпатських поліціантів до села Пилипець? Чому кримінальні справи по Боржаві, розслідувані національною поліцією, не були закінчені передачею обвинувальних актів до суду. Чи не є пилипецька земля розрахунком за поліцейську бездільність по «дерибану» Боржавських полонин? Куди дивиться очільник нацполіції Роман Стефанишин?

    На це  та інші питання відповіді надано  у наступній публікації.

    Та допоки триває судова тяганина, приватні фірми залишаються власниками ділянок вздовж Боржавського хребта. Особливо прикро, що приватизація ділянок не припиняється і зараз. Тож невдовзі може статися так, що місцевим мешканцям не знайдеться місця для випасання худоби чи для збору гірських ягід – одвічного заробітку населення гірських районів.

    Facebook Comments
  • Майже два мільйони гривень з міського бюджету – на неіснуючу систему відеоспостереження в Ужгороді

    Події в Ужгороді, пов’язані з вибухом у Товаристві угорської культури Закарпаття, що на Православній набережній, засвідчили: місту конче необхідно мати налагоджену систему відеонагляду. Якби не камери, встановлені на приватних будинках, правоохоронним органам краю навряд чи вдалося б так швидко розкрити цей непростий злочин.  Оперативності оперативників, даруйте за тавтологію, сприяло банальне везіння.

    В обласному центрі раніше вже працювала така система відеоспостереження і, треба сказати, доволі успішно. Принаймні це підтверджують архівні матеріали. Влаштовані у найбільш людних місцях 45 камер перекривали все місто, непогано виконуючи свою превентивну функцію (фіксували порушення правил дорожнього руху, порушення громадського порядку, злочини тощо). Донедавна послуги з влаштування і обслуговування цієї системи, забезпечення Інтернетзв’язком надавала фірма-провайдер ТОВ «Транском». Так тривало до червня минулого року. Вказані послуги обходилися місту в орієнтовну суму близько 200 тисяч гривень на рік.  До слова,  Ужгород належав до числа небагатьох українських міст з власною системою відеопостереження.  Камери працювали в режимі реального часу, і таким чином ситуація в обласному центрі була під контролем.

    Міська рада чомусь порахувала, що це дуже дорого, у зв’язку з цим  вирішила перейти на власну систему відеонагляду.  Забігаючи наперед, зауважимо, що за таким рішенням насправді стояло небажання ТОВ «Транском» продовжувати співпрацю з міською радою на запропонованих останньою «нечистих» умовах. Перехід розпочався з липня 2017-го року. Як і годиться за законом, був оголошений тендер. У місті працює близько десяти Інтернетпровайдерів, які мають власну мережу. Але тендерні умови були прописані так, що навіть новачки у цій сфері могли відразу здогадатися: йдеться не про побудову системи відеоспостереження, оскільки не передбачалися основні її складові (придбання комп’ютерів, серверів, камер, програмного забезпечення тощо). Було очевидно – тендер формальний. Тому  майже усі досвідчені фірми відразу відмовилися брати в ньому участь.   Погодилися лише ТОВ «Транском» і «Ужнет», який не мав попереднього досвіду співпраці з бюджетними установами. Річний дохід цієї фірми (за 2017 рік) становив 200 тисяч гривень. Тут не треба бути особливим спеціалістом, аби підрахувати: фірма, яка обслуговуватиме міську систему відеонагляду, буде нерентабельною, тобто місто матиме велику «дірку» у вигляді чималих витрат. Та саме вона стала переможцем тендеру і з нею невдовзі був  укладений відповідний договір на суму 570 тисяч гривень.

    Та, як з’ясувалося пізніше, тендерні умови передбачали лише прокладання кабелів на вказану суму. Про придбання камер, серверів та іншого необхідного обладнання не йшлося. Здавалося б, навіщо такий невигідний договір? Усе дуже просто – міська влада надала можливість перемогти  «блатній» фірмі. Якщо відверто, то за 570 тисяч жоден з Інтернетпровайдерів не погодився б взятися за цю роботу. Адже новітня техніка потребує значно більших витрат. Плюс сервери залишилися у «Транскома», з яким  міська рада не розрахувалася й досі. Крім цього, потрібно врахувати і вартість погоджувальної документації. Найцікавіше те, що всі ці моменти повинні були бути обумовлені у тендері.

    Але грубе відсіювання інших провайдерів, навіть більш досвідчених, відкрило шлях до перемоги  випадковій фірмі, чиї послуги  обійдуться місту у суму понад 2 мільйони гривень. Бо, крім 570 тисяч, міська рада, зокрема виконавчий комітет, витратили вже понад півтора мільйона гривень бюджетних коштів на придбання необхідного обладнання. До речі, міська рада вже визнала, що нова система відеоспостереження, встановлення якої нібито мало призвести до економії бюджетних коштів, насправді обходиться їй у «кругленьку» суму.

    На сьогодні в Ужгороді працює близько 20 камер, встановлених з фінансування, виділеного в обхід згаданого тендера. Тож ситуація складається доволі парадоксальною – потрібне обладнання ще дозакуповується, строки виконання робіт постійно продовжуються, зокрема продовжені до грудня 2018 року.

    Оскільки міська рада незаконно надала  перевагу одному з учасників тендеру, то керівництво  ТОВ «Транском» подало в правоохоронні органи заяву про злочин. Було відкрито кримінальне провадження. Представник потерпілої сторони, адвокат Олександр Пересоляк каже: «Ужгородський міський голова тричі продовжував  угоду і вписував додаткову  інформацію про те, що продовження викликане об’єктивними причинами, зокрема  неможливістю отримати вчасно технічні умови. При цьому наголошувалося, що це не призведе до зростання вартості закупівель. Реально ж все з точністю до навпаки.  Можна з впевненістю сказати, що фірма-переможець виграла тендер, вказавши неправдиву інформацію – графік виконання робіт, в рамки якого не може тепер вкластися. За законом, міська рада повинна була б розірвати договір з такою фірмою, а не шукати підстави для його  продовження, і недолугий виконавець мав би за своє зволікання  відшкодувати місту завдані збитки. Продовження терміну виконання робіт та завищення їх вартості, додаткова закупівля непередбаченого в договорі обладнання є порушенням істотних умов договору. Крім цього, більшу частину робіт виконує комунальне підприємство Ужгородської міської ради. Тому такий договір взагалі мав би бути визнаний недійсним. Але міська рада чомусь цього не робить.»

    Товариство «Транском» тричі зверталося із скаргою до комісії Антимонопольного комітету, яка задовольнила скаргу та визначила:  замовник дійсно вказав неправильні терміни виконання робіт,  а   їх вартість в десятки разів занижено.  Як зауважує директор товариства «Транском» Анджела Пучкова: «Ще торік у листопаді майже 90 відсотків коштів  тендера було виплачено «Ужнет» за нібито виконані роботи. Насправді нічого й досі не зроблено. Акт був підписаний 15 листопадом 2017 року, кошти були направлені на рахунок «Ужнету», однак на цей час ще не були отримані всі дозвільні документи, а кабелі не підключені до камер».

    Отож з впевненістю можна сказати, що тендер був організований  спеціально під фірму, стосовно якої міська рада не застосовує штрафи і не розриває договір. Інші фірми на таких умовах, звісно, працювати не змогли б. Це наштовхує на резонний  висновок –  фірма-провайдер явно наближена до когось з керівних чиновників міської ради.

    Наразі система відеоспостереження в Ужгороді, на яку вже виділено з міського бюджету чималу суму,  залишається й досі не налагодженою. А бездіяльність влади в цьому напрямі виливається місту в нерозкриті злочини та в погіршення криміногенної ситуації.

    Facebook Comments
  • ЧИ СТАНЕ КНОПКОДАВСТВО КРИМІНАЛЬНО КАРАНЕ?

    15 січня 2018 року прокуратурою  Ужгорода вручено підозру по прецендентній справі масового кнопкодавства не сесії Ужгородської міської ради 9 листопада 2015 року.

    Підозру за ч.2 ст. 367 ККУ (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) повідомлено начальнику відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями Ужгородської міської ради.

    Слід зазначити, що сесія  листопада 2015 року проходила під час замінування будівлі  Ужгородської міської ради.  Слідством прокуратури встановлено, що замість 4-х депутатів  ради: Ярослява Шафаря, Юрія Белякова, Єлізавети Лях та Василя Гнатківа голосували НЕВСТАНОВЛЕНІ ОСОБИ.  Як це було? Дивіться тут – https://www.youtube.com/watch?v=EozaX1mpFWA  тут  goo.gl/6dMKeX.

    Однак, через недбалість начальника відділу по роботі з депутатами у протоколі сесії ради було зафіксовано недостовірну інформацію,  що нібито кворум наявний і рішення сесії проголосовані.

    На сесії  9 листопада 2015 року із власності ужгородців незаконно вибуло близько 60 земельних ділянок, було прийнято генеральний план та план зонування м. Ужгорода, які вже скасовані. Через псевдозамінування, яке все ж не завадило депутатам голосувати,   журналісти та активісти не змогли потрапити до приміщення міської ради .

    13,5 млн. грн. збитків було заподіяно кнопкодавством депутатів  9 листопада 2015 року.   Зазначені збитки повинні б бути відшкодовані начальником відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями. Зрозуміло, що це звичайний виконавець. Він не є корінь зла Ужгородської міської ради.  Насправді «дерибан» землі  9 листопада 2015 року був організований рядом депутатів Ужгородської міської ради та екс мером Ужгорода Віктором Погореловим. Саме ці особи повинні нести реальну відповідальність за вчинене. І тут  виконавець злочину, з якого зробили цапа відбувала, повинен йти на співпрацю зі слідством і здавати реальних винуватців або заплати  — 13,5 млн. грн.    збитків.

    фото для публікації

    При нормальній роботі прокуратури Ужгорода так би й було однією підозрою не обмежились би.  Але, в Ужгородській місцевій прокуратурі все інакше! Позов про стягнення 13,5 млн. збитків до винуватця не пред’явлений. Подання на запобіжний захід та відсторонення він посади – не зроблено. Що може унеможливити в майбутньому відшкодування збитків та притягнення до відповідальності організаторів злочину.

    І все-таки трохи оптимізму. Як вдалося змусити прокуратуру пред’явити підозру? Історія тривала 10 місяців! Ось вона.

    25 листопада 2015 року за заявою голови громадської ради Ужгородської міської ради прокуратурою було розпочато кримінальне провадження №42015070030000163 по «замінованій» сесії 9 листопада 2015 року.

    Починаючи з 2016 року це кримінальне провадження майже не розслідувалося, хоча громадськість неодноразово навідувала з цього приводу прийоми прокурора Ужгорода Дмитра Кириленка.

    28.02.2017 року представники «Демальянс», «СНК Чоп» та «Ужгородська громадська рада» подарували прокурору Ужгорода Дмитру Кириленку рожеві окуляри https://youtu.be/tQJmcNvrb6s.   Причиною стала його системна бездіяльність по більше як 80 кримінальним провадженням З того часу Дмитро Кириленко 9 місяців обіцяв довести справи до підозри.

    09 листопада 2017 року під час звіту Ужгородського місцевого прокурора на сесії міської ради терпець громадськості луснув. Адже пішла 2-річниця розслідування кримінальної справи «9 листопада 2015 року»! підозру так нікому й не дали.

    Розпочалися систематичні пікетування Ужгородської місцевої прокуратури:

    28 лютого 2017 року https://youtu.be/8dnVIyE_OCE

    14 листопада 2017 року https://www.facebook.com/Uzpravda.org/posts/750529695134301

    https://www.facebook.com/Uzpravda.org/posts/750662715120999

    https://youtu.be/_NRDlykM3R0

    21 листопада 2017 року — нічне пікетування Ужгородської місцевої прокуратури https://www.facebook.com/Uzpravda.org/posts/753697501484187

    https://www.youtube.com/watch?v=Ap26QLak5mw

    https://youtu.be/k4MtB-GOAEU

    06 грудня 2017 року  — прийом громадськості місцевим прокурором https://youtu.be/gMCE6N66-Gg

    07.12.2017 року – «опечатування кабінету» Ужгородського місцевого прокурора Дмитра Кириленка https://narodna-pravda.ua/2017/12/07/aktyvisty-zablokuvaly-kabinet-prokurora-uzhgoroda-video/

    12 грудня похід до прокуратури області та початок службової перевірки Дмитра Кириленка та кримінального провадження стосовно його бездіяльності https://www.facebook.com/Uzpravda.org/posts/763039903883280

    https://www.facebook.com/Uzpravda.org/photos/a.719669951553609.1073741828.229130957274180/767404140113523/?type=3

    https://www.facebook.com/Uzpravda.org/posts/767403186780285

    Лише  15 січня 2017 року цього року було вручено  першу підозру по сесії 9 листопада 2015 року.

    Таким чином, виключно через наполегливість громадських активістів та організацій «Демальянс», «СНК», «Доста», «Сила вільних людей», «Ужгородська громадська рада», активістам «Народна рада Мукачева», Холмців, Коритнян, Тарновців, Ужгородасправа зрушилася з місця

    Пред’явлення даної підозри було б неможливим також без об’єктивної позиції прокуратури Закарпатської області у даній справі.

    Якщо громадськість міста не дотисне дану справу і не долучиться до даного питання – організатори злочину – невстановлені слідство особи, залишаться непокараними.

    Facebook Comments
  • Кадри “вирішують” все!

    Передвиборчі обіцянки Юрія Луценка…

    Як ми вже писали раніше 12 травня 2016 року  Президент України Петро Порошенко призначив четвертого післямайданівського Генерального прокурора України  – Юрія Луценка. 

    Прихід  до влади Юрія Луценка не обійшовся без скандалу, оскільки спеціально для Юрія Луценка  Верховною Радою був прийнятий окремий закон, що дозволив йому обіймати посаду Генерального прокурора без юридичної освіти.

    Свою діяльність Юрій Луценко розпочав із анонсування двох головних завдань 2016 року.

    Перше завдання –  Юрій Луценко сформулював дослівно: «Відновлення довіри до прокуратури через очищення».

    Закарпатський осередок Демальянсу разом з рядом громадських організацій вирішили розібратися, як насправді відбувається перший етап реформування органів прокуратури від Юрія Луценка, а саме: «Відновлення довіри до прокуратури через очищення».

    Нагадаємо, що очищення мало б відбуватися за сигналами  громадян, які виявили  недостовірну інформацію у деклараціях прокурорів.

    Не словом, а ділом!

    Так, 21 травня 2016 року лідер Демократичного Альянсу в Закарпатській області Олександр Пересоляк,  головний редактор газети «Сила народного  контролю» Лариса Ступак та фотокореспондент Ярослав Сайкевич і  співзасновник ГО «Ужгородська громадська рада» Анастасія Бачинська відвідали помешкання колишнього прокурора Закарпатської області Володимира Янка у м. Яремче.

    p_103610_2_gallerybig

    Під час візиту з’ясувалося, що у м. Яремче Володимир Янко користується затишною Віллою  “Карпатський замок” 454 м2, яка записана на колишню дружину прокурора Галину. Звісно, що свій мальовничий маєток прокурор не задекларував, навіть для цього з дружиною розлучився за 20 днів до граничного терміну подання декларації 31 березня 2016 року.

    Виявивши недоброчесного прокурора, активісти звернулися саме до Юрія Луценка із проханням виконати свою обіцянку та очистити прокуратури від корупціонера. До звернення додали інші факти корупції.  За наказом Генерального прокурора Юрія Луценка від 7-го 2016 року липня розпочата службова перевірка щодо прокурора Володимира Янка.

    Однак, радість панувала не довго. Вже 14 липня 2016 року відбулися події, які поставили під сумнів усі результати перевірки декларацій та наміри Юрія Луценка очистити органи прокуратури. Не дочекавшись результатів перевірки прокурора Янка, Юрій Луценко призначає його прокурором Луганської області. Такі дії мали в очах активістів вигляд «заслання прокурора до того часу, поки все заспокоїться».  Пізніше про  даний випадок написало видання ЦензорНет.

    На цьому відновлення довіри від Юрія Луценка не закінчилося.  21 вересня 2017 року Юрій Луцеко представляє у Краматорську керівника військової прокуратури сил АТО Олега Ціцака, екс керівника військової прокуратури Ужгородського гарнізону. Після цього призначення одразу посипалися подробиці про діяльність Олега Ціцака, зокрема в Українській правді та на OmTV.

    Однак, залишилося ще дещо про Олега Ціцака, що не потрапило у поле зору журналістів. Так, в 2015 році, обіймаючи посаду військового прокурора Ужгородського гарнізону Олег Ціцак особисто відстоював у суді закриття кримінально справи про зґвалтуванню у стінах Служби безпеки України в Закарпатті. Хоча, ухвалу апеляційного суду  Закарпатської області від 28.08.2015 року по справі №308/5311/15-к було приховано в реєстрі за клопотання підлеглого Олегу Ціцаку прокурора,  однак у суді першої інстанції текст судового рішення зберігся у відкритому доступі. Як нам стало відомо із достовірних джерел, сам апеляційний суд відвів військового прокурора Сегедій В.Ю., який закривав кримінальну справу про зґвалтування з підстав його упередженості, при цьому саму постанову про закриття залишив у силі.

     

    Facebook Comments
  • 16-ти поверхівка в Ужгороді залишиться без водопостачання

              Більше 500 чоловік ризикують 1 липня залишитись без водопостачання з вини міськради, яка два роки тому здала в оренду належне їм за законом підсобне приміщення. Наразі мешканців тероризують, комунікаційне обладнання нищать невідомі, а чиновники міськради відвертим шантажем намагаються схилити правління ОСББ до поступок, наслідком яких може стати нищення самого будинку.

    19551087_1764185883609526_1071975289_n          Минулого четверга, 22 червня, на стінах будівлі з’явились оголошення про те, що з 1 липня КП «Водоканал», цитата, «не зможе забезпечувати цілодобовим водопостачанням житловий будинок № 2 по пр. Свободи, а також подавати воду споживачам вище 5-го поверху, в зв’язку із небажанням ОСББ надати підсобні приміщення для розміщення сучасного насосного обладнання». Як розповіла голова ОСББ «Газда-2015», на балансі якого перебуває будинок, ні її, ні інших членів правління ні усно, ні письмово про критичну ситуацію повідомлено не було. Листів на ОСББ теж не надходило.

    19619793_1764185566942891_929898332_o          «Після вихідних ми поприїздили і знайшли ці оголошення. Без штампів, підписів, просто роздруковані листки, якими нас винять у ситуації і запрошують на якісь переговори. Суть питання в тому, що вже не перший рік директор підприємства пан Карташов намагається схилити нас до встановлення насосів у підвалі, – розповідає голова ОСББ «Газда-2015» Вікторія Казьмірова.- Чому ми не згоджуємося? Бо наш величезний будинок стоїть на грунтових водах, через що підвали весь час напівзатоплені. Періодично ми буквально черпаємо звідти воду відрами разом із, даруйте, фекаліями через стару каналізацію. Плюс до всього, насосне обладнання завжди створює вібрації, яких будівля, скоріше за все не витримає.» (фото тріщини).

    «Він (Карташов, – ред.) звертався із таким проханням до нас, мешканців будинку, й раніше, на що 90 % співвласників відповіли категоричною відмовою. Це зафіксовано протоколом загальних зборів. І ось нас вже не питають, а ставлять перед фактом: або насоси у підвал, або будете жити без води, – розповідає член правління ОСББ Галина Атягіна.- Зараз нам качають воду насоси, які розміщені у бойлерній на пл. Богдана Хмельницького 2 А, нашому підсобному приміщенні. Там же знаходиться і наша електрична підстанція (газопостачання відсутнє, – ред.). Так було все «життя» нашого будинку. Цю бойлерну міськрада незаконно віддала якимось людям в оренду, незабаром ще й пустить «з молотка», а нас же намагаються змусити власними руками розвалити будинок.»

    підп      підп2     вик

    Два роки тому, коли ОСББ тільки створили, приміщення бойлерної і справді на баланс об’єднанню не передали, хоча, зі слів спеціалістів, це напряму передбачає закон.

    пересоляк          «Згідно свідоцтва на право власності, власником даного приміщення являється територіальна громада м. Ужгород, – розповідає адвокат, голова Закарпатського осередку «ДемАльянсу» Олександр Пересоляк. – В перспективі це свідоцтво має бути скасоване. Приміщення є допоміжним і забезпечує життєдіяльність будинку, а закон говорить, що такі приміщення передаються на баланс ОСББ разом із самим будинком автоматично. Цього зроблено не було. Натомість у листопаді 2015-того, тобто вже після створення ОСББ, що є важливим моментом, без інформування та згоди мешканців його здали в оренду приватному підприємству «ЗЕМГРУПП». Допоки у бойлерній перебуває обладнання, продати її навряд чи вийде. Саме тому зараз мешканців, не побоюсь цього слова, буквально тероризують з усіх сторін.»

    «Ситуацій було багато. І публічних, і приватних, і з погрозами, і зі спробами змістити мене з поста, і з якимись людьми, які наче надають дозвіл на перенесення обладнання, а самі навіть не є власниками квартир у будинку, – продовжує голова ОСББ «Газда-2015» Вікторія Казьмірова. – Два тижні тому невідомі взагалі увірвалися до бойлерної і намагались розбити один із насосів. Пан Карташов не залишав нас в спокої тривалий час, але зараз дійшло до справді серйозної ситуації. Ми – це ж наче маленьке село. Нас – п’ять сотень людей, серед яких пенсіонери і діти, але як ми будемо виживати не хвилює нікого,» – скаржиться жінка.

    бал«Найкращим варіантом було б, звісно, забрати бойлерну на баланс ОСББ, але тут нам палиці в колеса вставляє міськрада, – розповідає член правління ОСББ Василь Пуля. – Ми навіть не можемо отримати жодної технічної документації на це приміщення. Звертались і до міськради, і до Богдана Андріїва особисто – на руках тільки три письмові відмови під різними надуманими приводами. А місяць тому нас ще й намагались шантажувати. На засідання комісії, де розглядалося наше клопотання про виділення із бюджету коштів на заміну електромережі та щитової, незрозуміло чому навідався пан Карташов із начальником Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Бабідоричем. Вони заявили, що гроші ми отримаємо, якщо дозволимо встановити насоси. Ми не погодились. Грошей нам, відповідно, не дали.»

    За словами Олександра Пересоляка, така поведінка зайвий раз вказує на особисту зацікавленість начальника КП «Водоканал» у звільненні приміщення бойлерної.

    карташов«Ми взагалі підозрюємо, що Самсонов, на якого зареєстрована фірма-орендар, це так званий піджак самого Станіслава Карташова, – каже він. – Чому? Тому що саме начальнпик комунального підприємства наразі забудовує зелену зону неподалік готелю «Ужгород» і, власне, бойлерної. Нещодавно ми подавали запит по цьому будівництву до міськради із проханням ознайомитися з договором оренди. Інформацію нам не надали, але що він таки існує, укладений ще у 2005-му році на ім’я самого Карташова, ми таки з’ясували. До всього, ще й незадекларований чиновником. Вимальовується очевидна рейдерська схема захоплення ласого шматочка землі в центрі міста, яку чомусь бачать всі, окрім правоохоронних органів та мера міста.»

    «Ми боїмось залишитись без води, – каже Вікторія Казьмірова. – Але і насоси ставити у підвал теж. А що буде із трансформаторами? Їх же не поставиш у вологе затоплене підвальне приміщення, а більше нікуди… Ще ми боїмось, що бойлерну знесуть, адже там лише 3 на 5 метрів, і почнуть будувати багатоповерхівку. Такі чутки, причому далеко не безпідставні, по місту вже ходять. Боїмось, що там же буде і дорога загального користування, парковка, проводитимуть комунікації, виділять тому будинку зелену зону за рахунок нашої… Наш дім у найкращому випадку залишиться без нормального водопостачання, прилеглої території і з просіданнями фундаменту, а в гіршому – взагалі просто рухне. Тому нам не залишається нічого іншого, ніж захищати свою домівку,» – резюмувала вона.

    Прес-служба Закарпатського обласного осередку ПП “ДемАльянс”.

    Facebook Comments
  • Першим в Україні судитимуть за ненадання інформації журналісту закарпатського чиновника

    Членом Громадської ради при НАЗК (Національному агентстві запобігання корупції) створено прецедент притягнення до кримінальної відповідальності за ненадання відповіді на інформаційний запит журналіста.

    18582453_1534609713239812_6223640297322178949_nЯк розповіла Лариса Ступак, журналістами газети “СНК” через можливий незаконний видобуток гравію, глини, піску із р.Латориця, у межах села Нове Давидково, можливе розбазарювання земель територіальної громади села, Новодавидківському сільському голові було подано два інформаційні запити на публічну інформацію з вказаних питань.

    У запиті від 14 березня містилось прохання надати інформацію про документи на видобуток гравію, глини та піску в річці Латориця, а також відомості про земельні ділянки, які сільрада виділяла на сесіях у 2010 – 2015 роках.

    У відповідь Новодавидківська сільрада запитану інформацію не надала, натомість послалася на вимоги п.5, ст.19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»:

    «Оскільки інформацію про вашу газету ми не знайшли в жодному офіційному джерелі, то просимо при повторному запиті, якщо такий буде сформовано, надати копії офіційних документів (витяг з ЄДРПУО, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, виписку з ЄДРПОУ, посвідчення журналістів)», – йдеться у відповіді на запит.

     

    Лист підписано в.о. сільського голови Адріаном Скибою. За інформацією сайту Новодавидківської сільради Андріан Скиба значиться секретарем ради.

     

    пересоляк“У п.5, ст.19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» перелічено, що саме запит має містити, – розповіла Лариса Ступак. – Це ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. Список є вичерпним, ніяких згадок про свідоцтво реєстрації ЗМІ він не містить.”

    “У діях посадової особи А.М. Скиби, який виконував на той час функції голови сільської ради, я вбачаю ознаки кримінально караного правопорушення згідно ч.1.ст. 171 КК України, а саме – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, коментує голова Закарпатськогочиновника осередку ПП “ДемАльянс”, адвокат Олександр Пересоляк. – Таке діяння карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.”

    За інформацією з власних джерел “ДемАльянсу”, за результатами повідомлення про злочин, поданого до Прокуратури Закарпатської області, Андріану Скибі пред’явлено підозру і готується обвинувальний акт для передачі до суду.

    Facebook Comments
  • “Закарпатгаз” проти “Смерекового каменя”: війна тривалістю в три роки продовжується

    Нещодавно по скандальному випадку було винесено рішення суду на користь ПАТ “Закарпатгазу”. Нагадаємо, через тяганину стосовно претензій по незаконній врізці турбаза, яка три роки тому виграла двохмільйонний тендер, втратила кілька “хвиль” відпочивальників. Сума до виплати становить трохи більше як півтори сотні тисяч гривень, однак відповідачі вже готують апеляційну скаргу.

    7OX1Z6Mx0RoРозташована база «Смерековий камінь» на межі національного природного парку «Зачарований край», неподалік села Осій Іршавського району. У 2012 році власника Мирослава Паппа було вбито із вогнепальної зброї прямо під під’їздом його помешкання, пошуки організаторів і замовників вбивства результату не дали. Після річної перерви в роботі спадкоємцям, серед яких і колишня дружина вбитого Олена, вдалося виграти тендер Управління молоді та спорту Київської державної адміністрації на оздоровлення сиріт і дітей із малозабезпечених сімей на суму 2 мільйони гривень. Як розповідає пані Олена, у травні 2014-го на базу навідалася перевірка ПАТ«Закарпатгазу».

    “Вони хотіли переконатися у тому, що все в порядку. При нас порушень виявлено не було, відтак ми підписали акт і поїхали із території бази. Як виявилося згодом, працівники знайшли якусь трубу, увіткнуту в землю, – розповіла вона. – І про це також склали акт, але, зрозуміло, що без нашої присутності і підпису. По ньому ми начебто крали газ і в нас зафіксовано врізку… Наступного дня вже місцеві газовики приїхали для начебто планової перевірки лічильників. Без нас демонтували два лічильники газу. Мовляв, їх необхідно повірити. На той час, саме перед заїздом зміни, нас повністю від’єднали від блакитного палива! З великими труднощами, повністю на електриці, з доріканнями від батьків ми завершили першу зміну. Другу просто відмінили.” 

    Лічильники згідно складених актів виявилися справними, однак турбаза без газопостачання і досі, адже невдовзі розгорнулася справжня війна за 150 тисяч гривень.

    014

    В інтерв’ю “Урядовому кур’єру” у 2014-му році тодішній перший заступник голови правління, головний інженер ПАТ «Закарпатгаз» Андрій Горват розповів наступне.

    “Ми маємо спеціальне обладнання — трасошукачі, здатні дослідити трубу на наявність врізок, але власниця бази відпочинку не дозволяє нам провести такі дослідження.”

    За його словами, «Смерековий камінь» через врізку до газопроводу споживав газ, який призначався для потреб приватного будинку Ольги Папп, розташованому поруч. Обліковувався газ за цінами для населення, які значно нижчі. До того ж, встановлений для садиби лічильник не міг обліковувати паливо правильно через свою низьку пропускну здатність. Відтак провели перерахунок і борг виставили власникам.

    «Саме щоб повернути собі втрати ми й припинили газопостачання – аж до повного усунення заборгованості», — наголосив він.

    За підрахунками газовиків, «Смерековий камінь» повинен сплатити понад 150 тисяч гривень, недоодержаних підприємством, а відновлення газопостачання можливе лише після усунення споживачем усіх порушень та огляду спеціалістами газопроводів, інформує видання із посиланням на тодішнього заступника голови правління акціонерного товариства Вікторію Томинець.

    Опісля навіть було порушено кримінальну справу за фактом крадіжки палива турбазою, закрито її за відсутністю складу злочину і знов відновлено прокуратурою. За словами власників, для цього представники “Закарпатгазу” використали корупційні зв’язки.

    “Зроблено все було для того, аби матеріали справи не могли бути використані в суді. Так нам пояснив адвокат, – розповідає Олена Папп. – Нібито відновлювали для проведення економічної експертизи, але насправді провести її неможливо, так як не встановлено сам факт злочинних дій з нашого боку.”

    Як розповідають власники, коли розслідування проводила міліція, то перевірку проводили при свідках, із відеофіксацією, і ні наявної врізки, ні ознак, що вона була раніше, виявлено не було. Єдиний стик, який віднайшли під землею, – це два шматки з’єднаної труби.

     

    “Це просто самі газовики отак напевно склеїли, коли прокладалитруба. Там же видно, що труби різні і місця для врізки немає. А ще, перед тим, як приходили з міліції, начальник “Закарпатгазу” пан Шатило на особистій я зустрічі пообіцяв, що якщо врізку виявлено не буде, то вони залишать нас в спокої і визнають безпідставність претензій. Але цього не сталося,” – пригадує пані Олена.

     

     

     

    Після цього “Закарпатгаз” направив лист в прокуратуру з проханням конфіскувати майно за борги, позаяк у нього нібито немає законного власника. На звернення відповіли відмовою.

     

     

    тур1   тур2   тур3

     

     

     

     

     

     

     

    Далі – безкінечні вимоги сплатити борг і, кінець кінцем, цивільний позов.

    “Як проходив суд, це окреме питання. Тягнулося все біля двох років. Відкладання, затягування та порушення процедури повідомлення про час засідання призвели до того, що рішення було винесено без нас. Рішення, за яким ми повинні сплатити більше 150-ти тисяч гривень. Звісно, ми його будемо оскаржувати,” – розповіла Олена Папп.

     

    “Рішення суду я вважаю просто абсурдним, – зазначає консультант у справі Олександр Пересоляк. – По-перше, ПАТ “Закарпатгаз” не довів суді, що факт візки таки був. Не було представлено належних доказів як факту, так і обґрунтування нарахованого боргу. Суддя не являється спеціалістом у сфері газообігу, тому самостійно перевіряти нарахування і обраховувати різницю ціни та пропускну здатність труб він не може, а незалежної експертної оцінки проведено не було.

    По-друге, представлені докази, а саме – акти первинного обстеження газопроводу, складались без власників, лічильники знімалися при фактично сторонній власникам людині — звичайному відпочивальнику. Так, він мав ключі і являвся близьким знайомим власників, але не є членом родини чи працівником. Тому тут маємо грубе порушення процедури, яке ставить під сумнів допустимість представлення такого доказу взагалі. Якщо слідувати такій схемі, то кожному можна “приписати” подібні порушення, врізання і так далі. Натомість свідків зі сторони відповідача викликано не було взагалі.

    Я не можу не згадати той факт, що ми маємо явні ознаки наміру ПАТ “Закарпатгазу” прибрати до рук майно. Інакше як пояснити лист до прокуратури, в якому начальник економічного відділу підприємства просить визнати спадщину відумерлою і конфіскувати за міфічні борги. Причому у листі відсутність спадкоємців наводилася як ствердний факт, що дійсності вже на той час не відповідало, а відтак прокуратура в захисті прав товариства відмовила. Я вважаю, що кінцевим рішенням по цій справі може бути тільки визнання претензії щодо боргу необґрунтованою,” – резюмував він.

     

    Facebook Comments
  • «Піджакам-атошникам» роздерибанили ласі шматки землі

    Невдовзі на сесію Ужгородської міської ради буде винесено питання затвердження проектів відведення відведення землі на території Ужгорода учасникам АТО. Як стало відомо членам осередку “ДемАльянс” в м. Ужгород, дехто із осіб отримав дозволи на розробку документації далеко не на одну земельну ділянку.

    Зокрема, Трубіну Р. Ю. надано дозвіл на розробку проектів землеустрою (відведення земельної ділянки) у м. Свалява. Рішенням Ужгородської міськради від 22 грудня 2016 року йому та Тимовському  І. В. погоджено надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок по вул. Богомольця, а останньому – ще й 10 соток по вулиці Гленди.

     

    свалява 1 исвалява2  рішення 22.12     трубін і тарнавський

    Як і в самому наданні дозволів на кілька ділянок одній людині, так і стосовно процедури вбачаються серйозні порушення з боку міськради Ужгорода.

     

    пересоляк«Рішення по Богомольця було винесено в обхід процедури зміни Генплану. Так, під індивідуальне будівництво гаражів виділили землі, призначені для громадської забудови. Окремого рішення про зміну цільового призначення не існує, відтак вбачаємо тут гаражну схему приватизації земельних ділянок. Подібна ситуація вже була із землею по вулиці Руській,  – розповідає адвокат Олександр Пересоляк. – До схеми, на мою думку,  ймовірно має відношення забудовник – чоловік на прізвище Гозда, який є власником суміжної ділянки і поклав око на земельні ділянки поруч зі своєю багатоповерхівкою. До слова, у земельному кадастрі земля під його забудовою і досі значиться як виділена для потреб МНС.

    Забігаючи наперед скажу, що у тій всій історії є ще й кримінальне правопорушення, по чому вже готується повідомлення до правоохоронних органів.

     

     

    мнс богомольця 18575033_1316657935088779_321106943_o

     

    Стосовно рішення по виділенню землі на Гленди, то воно явно є або недальновидним, або ж навпаки, вкрай продуманим. Ділянка знаходиться в районі багатоповерхівок. Будувати там приватний будинок сенсу немає – з вікон буде видно лишень фундаменти. А от продати землю можна втридорога. Місто отримало суттєві збитки, учасник АТО – дорожезне майно, яке, скоріш за все, продасть, а не збудує домівку. Причому продасть за стільки, за скільки йому скажуть, і кому скажуть. Тому роблю висновок, що рішення «протягнули» ті, хто в подальшому стане власниками або ж посередниками при продажі і добряче нагріє на цьому руки. Звертаємось до громадськості з проханням не ігнорувати те, що відбувається, і не допустити чергового «дерибану» землі за схемою «піджаків». Зі свого боку ми з колегами беремо на себе обов’язок проконтролювати, коли ж на розсуд депутатів буде винесено проекти про відведення землі, та повідомити про це громадськість.»

     

     

     

    Facebook Comments
  • Міськрада Ужгорода переплатила 23 мільйони за ремонт доріг

    Ужгородська міська рада за 2016-й рік, згідно підрахунків активістів, із витрачених 47 мільйонів гривень могла зекономити близько 23, застосувавши у встановленому законом порядку систему електронних закупівель Prozorro. 

    пересоляк“Що таке Prozorro? Це система електронних закупівель, яка передбачає торги між виконавцями послуг чи постачальниками матеріалів. Це все стосується державних закупівель, розповідає голова Ужгородської громадської ради Олександр Пересоляк. Наприклад, міська рада потребує закупити певний товар, нехай буде папір. Виставляються умови, яким цей папір повинен бути, його цупкість, колір, склад і так далі, на основі чого потенційні постачальники формують заявки. При проведенні конкурсу назви фірм приховані, тому такий спосіб дозволяє зменшити вірогідність проштовхування потрібних постачальників.”

    Згідно законодавства, обов’язково підлягають закупівлі із застосуванням системи всі товари, вартість яких перевищує 200 тисяч гривень, та роботи і послуги, вартість яких є вищою за півтора мільйони гривень. До переліку останніх входять і ремонти доріг.

    Закон набув сили у серпні 2015 року, а Ужгородська міська рада та виконавчий комітет прийняли рішення, яким окремо врегулювала питання закупівель всіма розпорядниками міського бюджету і встановили поріг для обов’язкових закупівель Prozorro понад 50 тисяч гривень. Однак вимоги ці не виконуються, переконує Олександр Пересоляк.

    Є напівлегальні способи уникнення застосування закупівель, як от поділ обєкту, тобто дроблення закупівель, – розповідає він. –  Таку ситуацію провернули із ялинками, коли 10 шкіл закупили ялинок на суму 30 тисяч кожна у одного постачальника, таким чином нормативний акт обійшовши. А от рішення про обов’язкові закупівлі при ремонтах доріг просто ігнорується. Тому ми провели аналіз витрат коштів на ремонт доріг в Ужгороді. Згідно офіційної відповіді міськради із ста вулиць, ремонт на яких провели у 2016 році, систему Prozorro не було застосовано жодного разу. Про якість говорити зайве, її бачать всі. А от чиста переплата за це становить 50 з гаком відсотків.»

    0.40.20.2 0.3

    За інформацією ГО «ДемАльянс» Закарпаття, всього по м. Ужгород за 2016 рік на ремонти доріг Департамент міського господарства здійснив закупок на 47 млн. грн. Через систему Prozorro не поведено жодного ремонту. Із усіх закупівель Департамент міського господарства через систему Prozorro було проведено лише на 1,68 мільйона гривень. В них загальна початкова ціна (очікувана вартість) становила 3,38 млн. гривень, а підсумкова економія коштів склала 1,7 млн. грн. або ж більше 50%.

    3 1 2

    «Якби всі ремонти доріг було проведено через систему Prozorro відповідно до рішення міськради, то загальна економія могла сягнути 23 мільйонів гривень лише у 2016 році . Наразі саме таку суму втратив міський бюджет на дорогах, не кажучи вже про дотримання технології проведених ремонтів, – продовжує Олександр Пересоляк.З цього приводу нами було направлено повідомлення про злочин до обласної прокуратури.

    5 4

     

     

     

     

     

     

     

     

    Чому процедура не проводиться? Тому що тоді закупівлі стають публічними. Тоді я, ви, будь-хто можете зайти на сайт і простежити весь ланцюжок вибору. І за кожен вибір тій же таки, наприклад, міськраді, доведеться звітувати – перед громадою і перед самими учасниками. А ще обгрунтовувати все у протоколі. Тут криється ще одна причина незастосування системи. Адже навіть якщо відбуваються кулуарні домовленості і по якихось показниках, як от, наприклад, заявлена ціна, замовлення віддають “потрібному” учаснику, кожен раз це доведеться пояснювати.”

    Ще гіршою виявилася ситуація і в обласній адміністрації.

    Так, за 2016 рік всього закуплено товарів, робіт та послуг на 61,9 млн. грн., допорогові закупівлі склали 29,2 млн. грн., тобто близько 50%. 

    Нагадаємо, що ці закупівлі згідно законодавста не вимагають застосування системи Prozorro, оскільки не перевищують 200 тисяч гривень для товарів і 1,5 млн. грн. на роботи і послуги.Окремого рішення для Закарпатської ОДА, яке б зобов’язувало проводити допорогові закупівлі через Prozorro як-то в Ужгородській міській раді, немає. Відтак, в Закарпатській ОДА через Prozorro в 2016 розі провели лише 2,5% від всіх закупівель, тобто на 738 453 тис. грн.

    8 6 7

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

     

    У 2017-му році допорогові закупівлі склали 91,4 млн. грн, із них через Prozorro (конкурентні ) – лише на 20 800 грн.

    8

    9

    10

    “Ніби виправданням такої ситуації є те, що головою Закарпатської ОДА спеціального регуляторного акту не введено, хоча подібна практика в Україні є, – каже Олександр Пересоляк. – Наприклад, Дніпропетровська обласна державна адміністрація однією із перших успішно перейшла на систему електронних закупівель, а головою ОДА було видано розпорядження “Щодо посилення відповідальності керівників за прозорість здійснення державних закупівель”,  – резюмував він. –

    Тому просимо вважати цю статтю зверненням до Геннадія Москаля із проханням врегулювати нарешті це питання.”

    Прес-служба ЗОО “ДемАльянс”.

    Facebook Comments
  • Колишній в.о. головного архітектора Ужгорода зізнався у підробці документів

    Йдеться про Михайла Івегеша, який виконував обов’язки головного архітектора Ужгорода за каденції Віктора Погорєлова та Богдана Андріїва. На разі до суду передано угоду про визнання винуватості за кількома епізодами (ч.2 ст. 366 ККУ, службове підроблення).

    пересоляк“Як стало нам відомо з власних джерел, йдеться про висновки управління архітектури щодо передачі у  приватну власність земельних ділянок з порушенням чинного законодавства. Михайлу Івегешу пред’явили підозру, після чого він визнав свою вину.- розповідає голова ЗОО “ДемАльянсу” Олександр Пересоляк. –  Відтак, для затвердження до суду передали угоду про визнання винуватості. Справу, до речі, розглядатиме суддя, який нещодавно розглядав клопотання по Іштвану Цапу.”

    Санкція статті ч.2 ст. 366 ККУ передбачає і позбавлення волі, і позбавлення права обіймати певні посади (позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років). За словами Олександра Пересоляка,  мотиви підробки чиновником землевпорядної документації наразі не розголошуються в інтересах слідства, однак ним визнано умисел.

    івегешШОСЬ“Це означає, що фактично колишній чиновник  матиме судимість. Я особисто думаю, що там був і тиск з боку керівництва міста, і корупційна складова. Будемо стежити, чи приведе ланцюжок до вершини піраміди і кого потягне Івегеш за собою, адже  починаючи із 2013 року по чиновниках міськради Ужгорода прокуратурою не було передано до суду жодної кримінальної справи. Зрушення цієї справи ми з моїми однодумцями, зокрема ЗОО «ДемАльянс», ГО “Сила народного контролю — Чоп”, Ужгородської громадської ради, сміливо зараховуємо до наслідків регулярного навідування до прокурора міста Дмитра Кириленка. На кожному прийомі ми наголошували на необхідності взятися за свавільних чиновників міськради і зрештою дійшли конценсусу. Перші результати співпраці громадськості і прокуратури ми якраз і можемо спостерігати в цій справі. Сподіваємось, що це лише початок, який послужить попередженням для інших чиновників щодо вчинення злочинів проти громади Ужгорода,” – резюмував він.

     

    Facebook Comments
Page 1 of 1512345...10...Остання »