• Майже два мільйони гривень з міського бюджету – на неіснуючу систему відеоспостереження в Ужгороді

    Події в Ужгороді, пов’язані з вибухом у Товаристві угорської культури Закарпаття, що на Православній набережній, засвідчили: місту конче необхідно мати налагоджену систему відеонагляду. Якби не камери, встановлені на приватних будинках, правоохоронним органам краю навряд чи вдалося б так швидко розкрити цей непростий злочин.  Оперативності оперативників, даруйте за тавтологію, сприяло банальне везіння.

    В обласному центрі раніше вже працювала така система відеоспостереження і, треба сказати, доволі успішно. Принаймні це підтверджують архівні матеріали. Влаштовані у найбільш людних місцях 45 камер перекривали все місто, непогано виконуючи свою превентивну функцію (фіксували порушення правил дорожнього руху, порушення громадського порядку, злочини тощо). Донедавна послуги з влаштування і обслуговування цієї системи, забезпечення Інтернетзв’язком надавала фірма-провайдер ТОВ «Транском». Так тривало до червня минулого року. Вказані послуги обходилися місту в орієнтовну суму близько 200 тисяч гривень на рік.  До слова,  Ужгород належав до числа небагатьох українських міст з власною системою відеопостереження.  Камери працювали в режимі реального часу, і таким чином ситуація в обласному центрі була під контролем.

    Міська рада чомусь порахувала, що це дуже дорого, у зв’язку з цим  вирішила перейти на власну систему відеонагляду.  Забігаючи наперед, зауважимо, що за таким рішенням насправді стояло небажання ТОВ «Транском» продовжувати співпрацю з міською радою на запропонованих останньою «нечистих» умовах. Перехід розпочався з липня 2017-го року. Як і годиться за законом, був оголошений тендер. У місті працює близько десяти Інтернетпровайдерів, які мають власну мережу. Але тендерні умови були прописані так, що навіть новачки у цій сфері могли відразу здогадатися: йдеться не про побудову системи відеоспостереження, оскільки не передбачалися основні її складові (придбання комп’ютерів, серверів, камер, програмного забезпечення тощо). Було очевидно – тендер формальний. Тому  майже усі досвідчені фірми відразу відмовилися брати в ньому участь.   Погодилися лише ТОВ «Транском» і «Ужнет», який не мав попереднього досвіду співпраці з бюджетними установами. Річний дохід цієї фірми (за 2017 рік) становив 200 тисяч гривень. Тут не треба бути особливим спеціалістом, аби підрахувати: фірма, яка обслуговуватиме міську систему відеонагляду, буде нерентабельною, тобто місто матиме велику «дірку» у вигляді чималих витрат. Та саме вона стала переможцем тендеру і з нею невдовзі був  укладений відповідний договір на суму 570 тисяч гривень.

    Та, як з’ясувалося пізніше, тендерні умови передбачали лише прокладання кабелів на вказану суму. Про придбання камер, серверів та іншого необхідного обладнання не йшлося. Здавалося б, навіщо такий невигідний договір? Усе дуже просто – міська влада надала можливість перемогти  «блатній» фірмі. Якщо відверто, то за 570 тисяч жоден з Інтернетпровайдерів не погодився б взятися за цю роботу. Адже новітня техніка потребує значно більших витрат. Плюс сервери залишилися у «Транскома», з яким  міська рада не розрахувалася й досі. Крім цього, потрібно врахувати і вартість погоджувальної документації. Найцікавіше те, що всі ці моменти повинні були бути обумовлені у тендері.

    Але грубе відсіювання інших провайдерів, навіть більш досвідчених, відкрило шлях до перемоги  випадковій фірмі, чиї послуги  обійдуться місту у суму понад 2 мільйони гривень. Бо, крім 570 тисяч, міська рада, зокрема виконавчий комітет, витратили вже понад півтора мільйона гривень бюджетних коштів на придбання необхідного обладнання. До речі, міська рада вже визнала, що нова система відеоспостереження, встановлення якої нібито мало призвести до економії бюджетних коштів, насправді обходиться їй у «кругленьку» суму.

    На сьогодні в Ужгороді працює близько 20 камер, встановлених з фінансування, виділеного в обхід згаданого тендера. Тож ситуація складається доволі парадоксальною – потрібне обладнання ще дозакуповується, строки виконання робіт постійно продовжуються, зокрема продовжені до грудня 2018 року.

    Оскільки міська рада незаконно надала  перевагу одному з учасників тендеру, то керівництво  ТОВ «Транском» подало в правоохоронні органи заяву про злочин. Було відкрито кримінальне провадження. Представник потерпілої сторони, адвокат Олександр Пересоляк каже: «Ужгородський міський голова тричі продовжував  угоду і вписував додаткову  інформацію про те, що продовження викликане об’єктивними причинами, зокрема  неможливістю отримати вчасно технічні умови. При цьому наголошувалося, що це не призведе до зростання вартості закупівель. Реально ж все з точністю до навпаки.  Можна з впевненістю сказати, що фірма-переможець виграла тендер, вказавши неправдиву інформацію – графік виконання робіт, в рамки якого не може тепер вкластися. За законом, міська рада повинна була б розірвати договір з такою фірмою, а не шукати підстави для його  продовження, і недолугий виконавець мав би за своє зволікання  відшкодувати місту завдані збитки. Продовження терміну виконання робіт та завищення їх вартості, додаткова закупівля непередбаченого в договорі обладнання є порушенням істотних умов договору. Крім цього, більшу частину робіт виконує комунальне підприємство Ужгородської міської ради. Тому такий договір взагалі мав би бути визнаний недійсним. Але міська рада чомусь цього не робить.»

    Товариство «Транском» тричі зверталося із скаргою до комісії Антимонопольного комітету, яка задовольнила скаргу та визначила:  замовник дійсно вказав неправильні терміни виконання робіт,  а   їх вартість в десятки разів занижено.  Як зауважує директор товариства «Транском» Анджела Пучкова: «Ще торік у листопаді майже 90 відсотків коштів  тендера було виплачено «Ужнет» за нібито виконані роботи. Насправді нічого й досі не зроблено. Акт був підписаний 15 листопадом 2017 року, кошти були направлені на рахунок «Ужнету», однак на цей час ще не були отримані всі дозвільні документи, а кабелі не підключені до камер».

    Отож з впевненістю можна сказати, що тендер був організований  спеціально під фірму, стосовно якої міська рада не застосовує штрафи і не розриває договір. Інші фірми на таких умовах, звісно, працювати не змогли б. Це наштовхує на резонний  висновок –  фірма-провайдер явно наближена до когось з керівних чиновників міської ради.

    Наразі система відеоспостереження в Ужгороді, на яку вже виділено з міського бюджету чималу суму,  залишається й досі не налагодженою. А бездіяльність влади в цьому напрямі виливається місту в нерозкриті злочини та в погіршення криміногенної ситуації.