• Поліцейський слід в «олімпійській прописці» на Боржаві

    Як все починалося….

    Закарпатському гірському селу Пилипець, що примикає до підніжжя  Боржавського хребта,  ще в радянські часи пророчили стати своєрідною Меккою для прихильників гірськолижних розваг. Адже саме тут планувалося зведення великого спортивного комплексу. Але з розвалом Союзу всі розмови про можливе будівництво припинилися. Друга хвиля зацікавленості цією місцевістю припала на роки керування колишнього Президента Януковича, влада якого пов’язувала з Боржавою реалізацію ідеї грандіозного національного проекту «Олімпійська надія – 2022». Втілити в життя цей проект у вигляді гірськолижного курорту на кшталт надсучасного «Буковелю» доручалось одній з французьких фірм-інвесторів.

    Та за чудовою ідеєю насправді приховувалася масштабна афера. Під виглядом виділення необхідної території для зведення слаломної траси на схилах Ґимби майже 500 земельних ділянок (а це 450 гектарів рекреаційної землі) незрозумілим чином були розпродані, точніше розкрадені. У числі перших власників виявився двоюрідний брат Владислава Каськіва, який очолював тоді Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами.

    Афера полягала в тому, що земельні ділянки рекреаційного призначення виділялися безкоштовно. Отримали їх підставні особи, кажучи сучасною слідчою термінологією, так звані «піджаки». Останні пізніше перепродали ці землі за допомогою фіктивних довіреностей фірмам «гнізда Каськіва».

    Члену Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України  2017-2018 року Олександру Пересоляку, вдалося встановити  7 фірм, які фігурують у справі про незаконну «прихватизацію» рекреаційних земель.

    Загалом, як стверджує Олександр, було приватизовано 450 га Боржавських полонин.  Детальніше про схему тут https://transkarpatia.net/transcarpathia/actual/99160-hto-stav-vlasnikom-borzhavi-ta-yak-mozhnovladc-stoyat-za-cyeyu-aferoyu.html

    Про поліцейську прописку на Боржаві…

    Нещодавно з’ясувалися й імена «земельних» сусідів Каськіва по Боржаві. Що цікаво, більшість з них мають прямий або дотичний стосунок  до керівництва закарпатської поліції.

    Так, у 2015 році тут отримала земельну ділянку (2122485200:02:002:0034) нібито для ведення особистого селянського господарства  дружина заступника начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Івана Пеняка – Лариса Пеняк.

    Одразу по сусідству «придбав» своїй дружині Антоніні ласий шматочок  мальовничого куточка Міжгірщини (2122485200:02:002:0033) ще один ТОП поліцейський чиновник, керівник Ужгородського ВП ГУНП Віталій Мацола. Володіє тут земельною ділянкою (2122485200:02:002:0027) і його тесть Антон Векерич.

    Може похизуватися «олімпійською» пропискою на Боржаві й інший поліцейський посадовець (2122485200:02:002:0047), заступник начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Закарпатській області Володимир Дьордяй.  Його дружина Тетяна є сусідкою двох попередніх поліціантів.

    А ось кілька сусідніх земельних наділів    оформлені на різних осіб, які  в цій історії виконують ймовірно роль так званих «піджаків» деяких поліцейських посадовців.

    Згідно відповіді держгеокадастру Корнєєва Наталія Василівна отримала земельну ділянку кадастровий номер 2122485200:02:002:0032 разом із «поліцейською родиною».

    Напрошується резонне запитання, яке відношення мають дружини закарпатських поліціантів до села Пилипець? Чому кримінальні справи по Боржаві, розслідувані національною поліцією, не були закінчені передачею обвинувальних актів до суду. Чи не є пилипецька земля розрахунком за поліцейську бездільність по «дерибану» Боржавських полонин? Куди дивиться очільник нацполіції Роман Стефанишин?

    На це  та інші питання відповіді надано  у наступній публікації.

    Та допоки триває судова тяганина, приватні фірми залишаються власниками ділянок вздовж Боржавського хребта. Особливо прикро, що приватизація ділянок не припиняється і зараз. Тож невдовзі може статися так, що місцевим мешканцям не знайдеться місця для випасання худоби чи для збору гірських ягід – одвічного заробітку населення гірських районів.

    Facebook Comments

Leave a reply.